Вівторок, 21.11.2017, 18:30
Вітаю Вас Гість | RSS

                       Творча знахідка

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Конкурс «Історія успіху учителів та дітей – учасників освітніх програм корпорації Intel в Україні»

 Успіх - напевно, єдине, до чого прагнуть усі…

Ось, так і я.

Прийшла до школи у 1998 році після закінчення Хмельницького педагогічного училища, юна випускниця, молода вчителька початкових класів.  Серце огортає якийсь невідомий страх, думка, чи правильно я обрала свою професію, чи зрозуміють мене діти. Стою перед відчиненими дверима класу, треба переступити цей поріг уперше. Безліч питань, почуттів. Позаду – безпечне студентське життя, попереду…

Все нове, незнайоме, але треба привикати, вливатися у вир шкільного життя.

Жовтень 2005 року. Учні розійшлися на осінні канікули. Вчитель інформатики Пилипчук Олександр Павлович робить оголошення: «Учителі нашої школи мають можливість записатися та пройти програму „Intel ® Навчання для майбутнього”, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні навчальних предметів згідно з державним стандартом загальної і середньої освіти».

Я перша виявила бажання. Я подолала 48 – годинний курс навчання. Олександр Павлович виявився неабияким тренером, перш за все гарним організатором, який вміє надихнути на віру в себе, в свої сили…

На сьогоднішній день я вчитель вищої категорії, із званням «старший вчитель».

А вся моя робота розпочалася із простого віконечка «Пуск».

Використання комп’ютерних технологій стало основним джерелом в моїй педагогічній роботі. Я продуктивно використовую інформаційні комп’ютерні технології у своїй практиці. Готую багато наочного та роздаткового матеріалу, слайди, для презентації етапів уроку, наповнюю свій кабінет необхідним друкованим матеріалом.

Одразу появилися призові місця в районних та обласних конкурсах: «Вчитель року 2006» та «Вчитель року 2010», «Освіта Хмельниччини на шляхах реформування», конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика.

На своїх уроках активно використовую програмне забезпечення для учнів початкової школи, перевіряю знання теоретичного  матеріалу  за допомогою програми Test-W2, що входить до складу контрольно -  діагностичної системи Шестопалова Євгена Анатолійовича.

Було дуже приємно, коли при проходженні сертифікаційних тестів  «Курс Microsoft із цифрових технологій» з першого разу правильна відповідь складала 90 %.

Усі мої учні мають навички роботи з комп’ютером і почуваються впевнено у всесвітній інформаційній мережі.

Праця над створенням персонального сайту допомагає аналітично підходити до своєї діяльності, узагальнювати свої педагогічні кроки, глибше усвідомлювати значущість своєї роботи. Сайт, ніби «бортовий журнал»для записів і відчуття свого шкільного життя.

Робота електронної пошти дає змогу безперервно спілкуватися, вирішувати «гарячі» життєві питання або просто обмінюватися думками, емоціями…

Але ж чи тільки в цьому заключається успіх педагога?

Успішний вчитель тоді, коли успішні його учні, коли відносини у класному колективі доброзичливі, рідні, коли кожного учня вранці зустрічають у класі усміхнені друзі, бажають удачі, гарного настрою, цікавляться справами і самопочуттям, коли учні хвилюються, що з якоїсь причини відсутній їхній учитель, виникає думка «а може захворів?», коли кожен учень з нетерпінням чекає нового навчального року після теплого літнього відпочинку.

Успішний учитель – це, насамперед, людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, вірить у те, що, кожна дитина може стати чудовою людиною, уміє дружити з дітьми, переймається дитячими успіхами й невдачами, знає душу дитини, пам’ятає, що і сама колись була дитиною.

… Заходжу до класу, чую привітне «Добрий день!», бачу ласкаві і люблячі оченята, і тоді все залишається там, за дверима. А я починаю жити подихом і повітрям класу. Це вже неабиякий успіх.

… Починаю будувати фундамент. Намагаюся зробити його міцним, щоб будинок, який буде зведений з роками стояв довго і надійно. Це великий успіх.

Але крім буднів, проблем у мене бувають хвилини справжнього щастя: вони приходять тоді, коли я відчуваю, що моя праця проростає добром у дітях. Це для мене дуже великий успіх.

А найбільший успіх приходить після чотирьох років навчання, коли випускаю своїх маленьких випускників до 5 класу, коли чую зовсім дитячі запитання: «А Ви підете з нами?», «А ми все рівно  Вас заберемо!», «А ми хочемо, щоб 5 клас був у нашому класі»…

І тоді починаю замислюватися, як же швидко біжать роки, як швидко «гидкі каченята» перетворюються в «прекрасних лебедів».

І починається все спочатку. Першокласники… Рідні учні… Маленькі випускники… Успіх!

Для когось успіх в багатстві, для когось в коханні, для когось в машині, а для мене успіх – це прокидатися вранці, бачити дитячі очі, наповнені любовю до тебе, губки, які ніжно шепочуть «Доброго ранку!».

І згадуючи свій перший робочий день, зараз я говорю собі: «Яке щастя, що я щодня встаю рано, іду на роботу, заходжу у свій клас і починаю урок».

 

P. S.  Шановні колеги, не зупиняйтесь на досягнутому, вірте в свої сили і наполегливо йдіть до мети. Не лінуйтеся займатися улюбленою справою, яка робить цей світ кращим, а людей добрішими, щасливішими. Стукайте і Вам відчинять, розповідайте про себе і Вас колись почують.
Категорія: Мої статті | Додав: granlud (25.02.2012)
Переглядів: 430 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Категорії розділу
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
Перша сходинка школяра
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0